- шерхотіти
- —————————————————————————————шерхоті́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
шерхотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шерхотіння — я, с. Дія за знач. шерхотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
шерхотіти — див. шерхотати … Український тлумачний словник
шерхотіти — [шеирхоут’і/тие] хоучу/, хоти/ш; нак. хоти/, хоут і/т … Орфоепічний словник української мови
прошерхотіти — очу/, оти/ш. 1) Док. до шерхотіти. 2) Шерхотіти якийсь час … Український тлумачний словник
зашерхотіти — очу/, оти/ш і зашерехті/ти, хчу/, хти/ш, док., розм. Почати шерхотіти, шерехтіти … Український тлумачний словник
шерхотати — очу/, о/чеш і шерхоті/ти, очу/, оти/ш, недок. Підсил. до шерхати … Український тлумачний словник
шелест — 1) (тихий, глухий звук, шум), шелестіння, шарудіння, шурхіт, шурхання, шерхіт, шерех, шемра[і]ння, шемріт, шерх, шерхання, шерехтіння, шерхотіння, шелех, шамотіння, шамотня, шамотнява, шурш[ч]ання; шаркання, шваркання, шваркіт, лопота[і]ння,… … Словник синонімів української мови